Содержание

Украина относится к одному из ведущих государств мира, которое обладает развитым пчеловодством, обеспечивающим опыление растений сельскохозяйственного значения. Страной производства

продуктов пчеловодства: мёда, прополиса, воска и цветочной пыльцы, а также маточного молочка с пчелиным ядом для нужд населения, медицинской, пищевой и парфюмерно-косметической отраслей. Пчеловодство является одной из первых отраслей агропромышленного комплекса с практически завершенными процессами разгосударствления и перехода к рыночному ведению хозяйства.

Сегодня в частном секторе расположено 87% семей пчел, а в регионах западной Украины около 97%.

Правовое урегулирование пчеловодства является сравнительно новым институтом аграрного права Украины. Основной нормативно-правовой документ, регулирующий правовые отношения — Закон Украины «О пчеловодстве» от 22 февраля 2013 года. Кроме того, вопросы пчеловодства регулируются многочисленными подзаконными актами, объединяющие комплекс нормативов аграрного права, которые определяют порядок для ведения пчеловодства и содержания пасеки.

Согласно Закону о пчеловодстве, основой данной отрасли сельского хозяйства является процесс разведения, содержания и использования пчёл с целью опыления энтомофильных растений и роста их урожайности, а также производство сырья и пищевых продуктов.

К объектам пчеловодства относятся рабочая пчела, пчелиная матка, трутни, пчелиная семья, которые разводятся на товарной или племенной пасеке.

К субъектам пчеловодства, несмотря на форму собственности, относятся:

— племенная и товарная пасеки, племенной питомник;

— предприятия по производству пасечного инвентаря и оборудования;

— организация, предприятие и учреждение, занимающиеся заготовкой, переработкой с реализацией препаратов и продуктов пчеловодства;

— лаборатория сертификации продуктов пчеловодства;

— научные опытные хозяйства, учреждения, заведения образования, занимающиеся пчеловодством;

— ассоциации, союзы и прочие объединения, чья деятельность связана с пчеловодством;

— производители продукции сельского хозяйства, занимающиеся производством с переработкой продукта пчеловодства.

Правом на содержание пчёл и занятием пчеловодством обладают граждане Украины, а также иностранцы и лица, не имеющие гражданства, но владеющие необходимыми навыками или специальной подготовкой.

Заниматься пчеловодством можно без наличия специального разрешения от органа местного самоуправления или исполнительной власти.

Для ведения пчеловодства физическим или юридическим лицом должна быть сформирована пасека из пчелиных семей, имеющая вспомогательное помещение, инвентарь с оборудованием и размещающаяся на соответственном земельном участке.

Численность пчелиных семей не ограничивается.

На пасеке держатся пчёлы только районируемых в определенной местности, в соответствии с планом породного районирования, который утверждается органом исполнительной власти.

Для учета пасек и проведения лечебных профилактических мероприятий выдается специальный ветеринарно-санитарный паспорт. Его форма и порядок выдачи определяет центральный орган исполнительной власти.

Племенной питомник и племенная пасека проходят аттестацию и приобретают племенные сертификаты в соответствии с Законом «О племенном деле» в области животноводства.

Пасека регистрируется физическим лицом по месту жительства или юридическим лицом по местопребыванию в местной государственной администрации, либо сельском, поселковом, городском совете в порядке, определённом исполнительной властью.

В соответствии со статьей 14 Закона Украины, земельный участок предоставляется пасечнику для деятельности в порядке, который введён Земельным кодексом и Законом «Об аренде земли».

Физическое и юридическое лицо размещают пасеку на земельном участке, который принадлежит на правах пользования или собственности, согласно ветеринарно-санитарным правилам. Размещать пасеку на земельном участке другого владельца можно лишь с его согласия.

Размещение пасеки на земле лесного фонда проводится бесплатно, но учитывая запросы Лесного кодекса.

Перевозка пасеки к медоносному угодью производится согласно ветеринарно-санитарным правилам и по согласованию с владельцем земельного участка.

Учет семей пчёл с их производительностью проводится по итогам осенней и весенней проверок в определённом порядке.

В соответствии со статьей 19 Закона Украины, выработанный или приготовленный продукт пчеловодства для реализации подлежит ветеринарной и санитарной экспертизе. Выработка вощины для реализации проводится физическим и юридическим лицом в порядке, который определен «Ветеринарно-санитарными требованиями» к заготовке и переработке сырья из воска. Настоящие требования были утверждены Указом Государственного департамента от ветеринарной службы Украины 7 июня 2013 года. Из-за существующей опасности распространения заболеваний пчёл, производство вощины контролируется органами ветеринарной государственной службы. Использование с производством лекарственных средств на основе продуктов пчеловодства, клиническая и доклиническая проверка осуществляется в соответствии с Законом «О лекарственных средствах» от 4 апреля 1996 года. На некоторые виды продуктов пчеловодства имеются утвержденные государственные стандарты.

Ввоз и вывоз пчёл и продуктов пчеловодства происходит в соответствии с «Правилами ввоза и вывоза», которые были утверждены Указом Министерства аграрной политики с Украинской академией аграрной науки от 20 сентября 2013 года. Кроме того, нужно иметь ветеринарное и племенное свидетельство, а также сертификат соответствия, выдаваемый согласно Закону «О подтверждении соответствия» от 17 мая 2013 года.

Нерайонированная порода пчёл ввозится в страну только в целях науки с позволения Министерства аграрной политики и Академией аграрных наук.

Юридическое и физическое лицо, деятельность которого отражается на состоянии пчёл, обязано обеспечивать их охрану. В процессе лесохозяйственных работ нельзя вырубать липу, клен, вербу, акацию, каштан и прочие медоносы в радиусе трех километров от местонахождения стационарной пасеки или населенного пункта природного расселения пчёл, исключая случаи усовершенствования санитарного состояния леса и условий его возрождения. С целью охраны пчёл в природных условиях, запрещается открывать семьи пчел, поселившиеся в дуплах деревьев, искусственных постройках и щелях.

Физическое и юридическое лицо, которое использует химические средства защиты с целью обработки растений-медоносов, обязаны не позднее, чем за трое суток до обработки, при помощи средств массовой информации предупреждать пчеловодов, чьи пасеки располагаются на расстоянии до десяти километров от обрабатываемой площади. Сообщается дата обрабатывания с названием препарата, мерой его ядовитости и сроком воздействия.

Закон Украины о пчеловодстве и отравление пчёл.


На современном этапе является весьма актуальной проблема многочисленных отравлений пчёл при обработке посевов (в частности, рапса) пестицидами. Что об этом говорит закон Украины о пчеловодстве, читайте далее …

До Национального научного центра «Институт пчеловодства им. П. И. Прокоповича» УААН и в Редакции журнала «Пасека» часто обращаются пасечники, в том числе письменно, по проблеме, которая является весьма актуальной в связи с многочисленными отравлениями пчёл во время обработки посевов (в частности, рапса) пестицидами.
Поскольку указанные вопросы для многих пчеловодов актуальны, то остановимся кратко на этой теме, в частности, на документах, которые носят законодательный характер, некоторых советах пчеловодам по предотвращению отравления пчёл, и действиях пчеловодов в случае, когда отравление пчёл все-таки произошло. Как известно, у нас действует Закон Украины «О пчеловодстве» № 1492-111 от 22. 02. 2000 г. Остановимся кратко на некоторых его статьях разделов VI — VII.
Раздел VI. Охрана пчёл.
Статья 27. Обеспечение охраны пчёл.
Охрана пчёл обеспечивается путем проведения через средства массовой информации пропаганды занятия пчеловодством и необходимости охраны пчёл.
Статья 30. Охрана ареалов расселения пчёл.
Юридические и физические лица, осуществляющие деятельность, которая влияет или может повлиять на состояние пчёл, обязаны обеспечить их охрану.
Запрещается проводить вспашку и любым другим образом разрушать медоносные угодья, применять средства защиты растений, стимуляторы их роста, минеральные удобрения, другие препараты и осуществлять любые работы, которые могут привести к физическому уничтожению пчёл во время медосбора. Юридические и физические лица, которые применяют средства защиты растений, обязаны придерживаться действующих нормативно-правовых актов, предусматривающих охрану пчёл от отравлений.
Статья 37. Информирование об опасных стихийных, гидрометеорологических явлениях и опасные работы.
Физические и юридические лица, которые применяют средства защиты растений для обработки медоносных растений, обязаны не позднее, чем за трое суток до начала обработки через средства массовой информации предупредить об этом пчеловодов, пасеки которых находятся на расстоянии десяти километров от обрабатываемых площадей. При этом сообщается дата обработки, название препарата, степень и сроки действия токсичности препарата.
Статья 38. Главы VII. Ответственность за нарушение законодательства в области пчеловодства.
Ответственность за нарушение законодательства в области пчеловодства несут лица, виновные в неуведомлении (сокрытии) или предоставлении ложной информации о возникновении угрозы пчёлам при применении средств защиты растений.
Статья 32. Возмещение вреда, нанесённого вследствие нарушения законодательства о пчеловодстве.
Вред, нанесённый вследствие нарушения законодательства о пчеловодстве, возмещается в порядке и размерах, установленных законодательством Украины.
Статья 40. Рассмотрение споров в области пчеловодства.
Споры, возникающие в области пчеловодства, разрешаются судом в установленном порядке.
В Украине существует и действует «Инструкция по предупреждению и ликвидации болезней и отравлений пчёл», зарегистрированная в Министерстве юстиции Украины 12 февраля 2001 г. № 131/5322 и является обязательным для исполнения всеми государственными органами, предприятиями, учреждениями, организациями независимо от ведомственной подчинённости и форм собственности, должностными лицами и гражданами.
Глава 7. Отравление пчёл пестицидами.
Профилактика отравлений пчёл осуществляется в соответствии с требованиями ст. 30 Закона Украины «О пчеловодстве», строгом соблюдении регламентов применения в окружающей среде токсичных для пчёл веществ.
Обработки нектароносов проводят в период отсутствия лета пчёл в утренние и вечерние часы; не допускают обработку цветущих медо-и нектароносов во время массового лета пчёл, на период обработки пчеловоду необходимо вывезти пасеку в безопасное место или изолировать пчёл в ульях на срок, предусмотренный ограничениями при применении конкретных ядохимикатов (используют верандочки различных конструкций для выхода пчёл и т.д.).
Всесоюзным производственно-научным объединением по агрохимическому обслуживанию сельского хозяйства «Союзсильхозхимия и Главным управления ветеринарии Госагропрома СССР 14.06.1989 г. утверждена Инструкция по профилактике отравления пчёл пестицидами (действует сейчас). Согласно Инструкции при изоляции пчёл в ульях гнезда расширяют до полного комплекта или ставят магазины. На двухкорпусные или многокорпусные ульи в зависимости от силы семей ставят дополнительные корпуса с половиной рамок, сверху закрепляют металлическую сетку (размер ячейки 2,5 x 2, 5 или 3 x 3 мм). Ее накрывают полотном и если нужно, кладут утепления. В день обработки нектароносов утром до начала лета пчёл летки плотно закрывают, снимают с сетки утепления. В жаркую погоду под козырек подкладывают рейки толщиной 1-2 см. В улей дают воду в сотах, кормушках или водопоилках. На ночь летки открывают.
При отравлении пчёл ядохимикатами гнезда пчелиных семей, потерявших много пчёл, сокращают соответственно их силе, удаляют медовые и перговые рамки, особенно с свежепринесенным нектаром и пыльцой, а также с открытым расплодом, который не обсиживается пчёлами. Семьи пчёл обеспечивают водой (наливая ее в соты), пергой, подкармливают сахарным сиропом. По мере выхода молодых пчёл, эти семьи усиливают запечатанным расплодом.

По материалам журнала Пасека

>О пчеловодстве

Про бджільництво

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законом України
від 24 вересня 2008 року N 586-VI,
Податковим кодексом України
від 2 грудня 2010 року N 2755-VI,
Законами України
від 16 жовтня 2012 року N 5462-VI,
від 5 вересня 2013 року N 442-VII

(У тексті Закону слова «центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики» в усіх відмінках замінено словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики» у відповідному відмінку згідно із Законом України від 16 жовтня 2012 року N 5462-VI)

Цей Закон регулює відносини щодо розведення, використання та охорони бджіл, виробництва, заготівлі та переробки продуктів бджільництва, ефективного використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення, інших видів запилювальної флори, створення умов для підвищення продуктивності бджіл і сільськогосподарських культур, забезпечення гарантій дотримання прав та захисту інтересів фізичних і юридичних осіб, які займаються бджільництвом.

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

бджільництво — галузь сільськогосподарського виробництва, основою функціонування якої є розведення, утримання та використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення і підвищення їх урожайності, виробництво харчових продуктів і сировини для промисловості;

пасічник — фізична особа, яка займається утриманням та розведенням бджіл, виробництвом і первинною переробкою продуктів бджільництва;

робоча бджола — самка з недорозвиненими статевими органами, яка запилює рослини, збирає нектар, пилок і виробляє продукти бджільництва;

бджолина матка — самка, яка забезпечує відтворення бджолиної сім’ї;

трутень — самець бджолиної матки;

бджолина сім’я — цілісна біологічна одиниця, яка складається з однієї бджолиної матки, 15 — 60 тисяч у середньому робочих бджіл та приблизно двох тисяч трутнів;

порода бджіл — цілісна група бджолиних сімей спільного походження зі сталими характерними біологічними ознаками, яка склалася у процесі природного та штучного добору, поширена на території з певними кліматичними та медозбірними умовами;

аборигенні (місцеві) бджоли — породи і популяції бджіл, які з давніх часів населяють певну територію і виникли тут у процесі еволюції;

племінна бджолина сім’я — високопродуктивна сім’я чистопорідних бджіл, яка стійко передає потомству свої породні ознаки;

племінна пасіка — пасіка, призначена для розмноження, поліпшення та виведення бджіл певної породи, збереження існуючого генофонду бджіл;

племінний бджолорозплідник — племінне бджільницьке підприємство, спеціалізоване на виведенні бджолиних маток і формуванні бджолиних сімей на продаж;

товарна пасіка — пасіка, призначена для одержання продуктів бджільництва;

перевезення (кочівля) пасік — вивезення пасік на медозбір і запилення ентомофільних рослин;

паспорт пасіки — документ про ветеринарно-санітарний стан бджолиних сімей, виданий власнику пасіки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини;

(абзац п’ятнадцятий статті 1 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

племінне свідоцтво (сертифікат) — документ встановленої форми, який підтверджує якість племінних бджіл;

стільники — бджолині будівлі з воскових комірок, призначені для вирощування потомства, розміщення кормових запасів і бджіл;

бджолиний віск — органічна сполука, яка виділяється восковими залозами бджіл і використовується для будівництва стільників, запечатування комірок з медом і розплодом;

вощина — штучно виготовлені тонкі воскові листки відповідного розміру з відтисненими на них основами комірок;

продукти бджільництва — продукти, одержані завдяки збиральним і фізіологічним властивостям бджіл (мед, віск, бджолине обніжжя, перга, прополіс, маточне молочко, бджолина отрута, трутневий гомогенат), а також самі бджоли;

ентомофільні рослини сільськогосподарського призначення — рослини, які запилюються комахами;

апітерапія — лікування та профілактика захворювань за допомогою продуктів бджільництва;

засоби захисту бджіл — імунобіологічні, біологічні, рослинні, хімічні, хіміко-фармацевтичні та інші ветеринарні препарати, що використовуються у бджільництві.

Стаття 2. Законодавство України про бджільництво

Законодавство України про бджільництво базується на Конституції України та складається з цього Закону, законів України «Про захист рослин», «Про ветеринарну медицину», «Про племінну справу у тваринництві», «Про тваринний світ», «Про рослинний світ» «Про безпечність та якість харчових продуктів» та інших нормативно-правових актів.

(стаття 2 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 05.09.2013 р. N 442-VII)

Стаття 3. Об’єкти бджільництва

Об’єктами бджільництва є робочі бджоли, бджолині матки, трутні, бджолині сім’ї, яких розводять на племінних і товарних пасіках.

Стаття 4. Суб’єкти бджільництва

Суб’єктами бджільництва незалежно від форм власності є:

племінні та товарні пасіки, племінні бджолорозплідники;

підприємства з виготовлення обладнання та пасічного інвентаря;

підприємства, установи та організації із заготівлі, переробки, реалізації продуктів бджільництва та препаратів із них;

абзац п’ятий частини першої статті 4 виключено

(згідно із Законом України
від 05.09.2013 р. N 442-VII)

наукові установи, заклади освіти, дослідні господарства, які займаються бджільництвом.

До суб’єктів бджільництва також належать спілки, асоціації та інші об’єднання, діяльність яких пов’язана з питаннями бджільництва.

Суб’єкти бджільництва, зайняті виробництвом і переробкою продуктів бджільництва, є виробниками сільськогосподарської продукції.

Стаття 5. Громадські організації пасічників

З метою задоволення спільних інтересів у питаннях розвитку бджільництва громадяни можуть добровільно об’єднуватися у громадські організації пасічників.

Стаття 6. Державне управління в галузі бджільництва

Державне управління в галузі бджільництва здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації.

(стаття 6 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 7. Державне регулювання в галузі бджільництва

Державне регулювання в галузі бджільництва здійснюється шляхом:

визначення загальних засад проведення єдиної науково-технічної політики;

встановлення відповідних норм і правил;

(абзац третій статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 05.09.2013 р. N 442-VII)

удосконалення державного управління в галузі бджільництва;

організації та забезпечення проведення заходів з діагностики, профілактики і боротьби з хворобами та потравами бджіл;

розроблення та затвердження технологічних вимог до проведення селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва, проведення атестації пасік і видачі племінних свідоцтв (сертифікатів);

організації та забезпечення контролю за якістю продуктів бджільництва;

контролю за експортом та імпортом продуктів бджільництва;

координації підготовки та перепідготовки спеціалістів із бджільництва;

координації селекційно-племінної роботи, сприяння розвитку бджільництва;

здійснення контролю за ефективністю запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Стаття 8. Державна підтримка бджільництва

Державна підтримка зайняття бджільництвом здійснюється шляхом:

створення умов і сприяння розвитку бджільництва на Україні;

проведення наукових досліджень і вжиття заходів щодо охорони та збереження генотипів бджіл;

відшкодування витрат на ветеринарно-санітарне забезпечення бджільництва;

надання пільг при оподаткуванні відповідно до чинного законодавства;

надання кредитів та залучення інвестицій на пільгових умовах;

надання цільових субсидій та інших видів фінансової підтримки;

підготовки спеціалістів із бджільництва;

вжиття інших заходів економічного стимулювання.

Стаття 9. Селекційно-племінна робота в галузі бджільництва

З метою збереження, відтворення та розповсюдження українських степових, карпатських і поліських генотипів бджіл в ареалах їх природного розселення створюються племінні бджолорозплідники та племінні пасіки, які займаються селекцією і репродукцією бджіл та їх реалізацією.

Племінна база і система селекційно-племінної роботи створюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, та Українською академією аграрних наук, діяльність яких у цій галузі провадиться відповідно до Закону України «Про племінну справу у тваринництві».

(частина друга статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 10. Гарантії прав та інтересів пасічників

Держава гарантує додержання прав і законних інтересів пасічників у галузі бджільництва.

Пасічники, здійснюючи господарську діяльність у галузі бджільництва, мають право приймати з власної ініціативи будь-які рішення, що не суперечать законодавству України.

Пасічники мають право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Стаття 11. Право на зайняття бджільництвом

Право на утримання бджіл і зайняття бджільництвом мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають необхідні навики або спеціальну підготовку, а також юридичні особи.

Зайняття бджільництвом здійснюється без окремого дозволу органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Стаття 12. Формування пасіки

Фізична або юридична особа з метою зайняття бджільництвом формує пасіку з бджолиних сімей, яка може мати підсобне приміщення, інвентар і обладнання та розміщується на відповідній земельній ділянці.

Кількість бджолиних сімей, що може утримуватися юридичними та фізичними особами, не обмежується.

На пасіках утримуються бджоли лише районованих у тій чи іншій місцевості порід згідно з планом їх породного районування в Україні, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Стаття 13. Видача ветеринарно-санітарних паспортів, племінних свідоцтв (сертифікатів) і реєстрація пасік

З метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт. Форма паспорта і порядок його видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Племінні бджолорозплідники і племінні пасіки проходять атестацію та одержують племінні свідоцтва (сертифікати) відповідно до Закону України «Про племінну справу у тваринництві».

Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Стаття 14. Порядок надання земельних ділянок для зайняття бджільництвом

Земельні ділянки надаються пасічникам для зайняття бджільництвом у порядку, встановленому Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

Стаття 15. Розміщення пасік

Фізичні та юридичні особи розміщують пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування, відповідно до ветеринарно-санітарних правил.

Розміщення пасік на земельних ділянках інших власників або користувачів здійснюється за їх згодою.

Розміщення пасік на землях лісового фонду здійснюється безоплатно з урахуванням вимог Лісового кодексу України.

Стаття 16. Перевезення (кочівля) пасік

Перевезення (кочівля) пасік до медоносних угідь здійснюється відповідно до ветеринарно-санітарних правил за погодженням з власниками або користувачами земельних ділянок.

Частину другу статті 16 виключено

(згідно із Законом України
від 24.09.2008 р. N 586-VI)

Стаття 17. Облік бджолиних сімей та їх продуктивності

Облік бджолиних сімей та їх продуктивності ведеться за результатами осінніх і весняних перевірок у встановленому порядку.

Стаття 18. Порядок заготівлі та реалізації продуктів бджільництва

Заготівля та реалізація продуктів бджільництва здійснюються фізичними та юридичними особами відповідно до чинного законодавства.

Стаття 19. Ветеринарно-санітарна експертиза в галузі бджільництва

Вироблені або заготовлені продукти бджільництва з метою їх реалізації підлягають ветеринарно-санітарній експертизі, що здійснюється в порядку, встановленому законодавством.

Стаття 20. Виробництво та реалізація вощини

Виробництво вощини з метою її реалізації здійснюється фізичними та юридичними особами в установленому порядку.

Стаття 21. Лікування та профілактика захворювань за допомогою продуктів бджільництва (апітерапія)

З метою профілактики та лікування захворювань людей і тварин застосовуються лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти), виготовлені з продуктів бджільництва.

Доклінічне вивчення таких лікарських засобів, їх клінічне випробування та застосування здійснюються відповідно до законодавства України.

Стаття 22. Використання бджіл

Бджоли використовуються для запилення ентомофільних дикорослих рослин, запилення і підвищення врожайності ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення та виробництва продуктів бджільництва.

Фізичні та юридичні особи, які вирощують ентомофільні рослини сільськогосподарського призначення, для підвищення урожайності цих рослин можуть використовувати пасіки на договірних засадах.

Стаття 23. Ввезення в Україну та вивезення за її межі бджіл і продуктів бджільництва

Ввезення в Україну та вивезення за її межі бджіл і продуктів бджільництва здійснюються за правилами, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Частину другу статті 23 виключено

(згідно із Законом України
від 05.09.2013 р. N 442-VII)

Нерайоновані породи бджіл ввозяться в Україну лише в наукових цілях з дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням з Українською академією аграрних наук.

Стаття 24. Професійна діяльність у галузі бджільництва

Професійною діяльністю в галузі бджільництва можуть займатися громадяни, які мають освіту відповідного рівня та професійного спрямування.

Підготовка спеціалістів із бджільництва здійснюється у професійно-технічних і вищих сільськогосподарських закладах освіти.

Післядипломне навчання спеціалістів із бджільництва проводиться на факультетах, курсах підвищення кваліфікації у вищих закладах освіти та на спеціалізованих курсах.

Підвищенням кваліфікації пасічників можуть також займатися громадські організації відповідно до їх статутів.

Підготовка та перепідготовка, підвищення кваліфікації спеціалістів із бджільництва підприємств, установ та організацій з приватною формою власності, у тому числі фермерських господарств, здійснюються за рахунок власних коштів, а спеціалістів органів виконавчої влади у галузі бджільництва — за рахунок коштів Державного бюджету України.

Спеціалісти органів виконавчої влади у галузі бджільництва підлягають атестації у встановленому законодавством порядку. За результатами атестації визначаються відповідність працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, категорія, а також встановлюється посадовий оклад згідно із законодавством України.

Стаття 25. Наукове забезпечення в галузі бджільництва

Наукове забезпечення в галузі бджільництва здійснюється Українською академією аграрних наук через мережу її науково-дослідних установ відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Стаття 26. Фінансування заходів у галузі бджільництва

Фінансування заходів у галузі бджільництва здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших не заборонених законами України джерел.

Фінансування загальнодержавних і регіональних цільових програм у галузі бджільництва здійснюється відповідно в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України та місцевих бюджетах на проведення селекційно-племінної роботи у тваринництві.

Стаття 27. Забезпечення охорони бджіл

Охорона бджіл забезпечується шляхом:

вжиття заходів щодо запобігання розоренню та навмисному знищенню бджолиних сімей;

надання ветеринарно-санітарної допомоги з метою профілактики та лікування захворювань бджіл;

сприяння безперешкодному перевезенню (кочівлі) пасік;

організації наукових досліджень, спрямованих на охорону бджіл;

проведення через засоби масової інформації пропаганди зайняття бджільництвом та необхідності охорони бджіл, реклами продуктів бджільництва;

забезпечення оптимальної кількості бджолиних сімей в ареалах їх розселення;

сприяння діяльності, спрямованій на збереження бджіл;

організації державної підтримки бджільництва.

Стаття 28. Обов’язки власників і користувачів природних ресурсів щодо охорони бджіл

На власників і користувачів природних ресурсів щодо охорони бджіл покладаються обов’язки, передбачені законом.

Стаття 29. Державний ветеринарний контроль у галузі бджільництва

З метою запобігання захворюванню бджіл та додержання ветеринарно-санітарних норм і правил у галузі бджільництва здійснюється державний ветеринарний контроль у порядку, визначеному Законом України «Про ветеринарну медицину».

Стаття 30. Охорона ареалів розселення бджіл

Юридичні та фізичні особи, які провадять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов’язані забезпечити їх охорону.

У процесі сільськогосподарської діяльності, лісових користувань, проведення геологорозвідувальних робіт, видобування корисних копалин, визначення місць випасання і прогону сільськогосподарських тварин, розроблення туристських маршрутів та організації місць відпочинку населення, проведення військових навчань і маневрів, навчань з цивільної оборони населення, випробовувань будь-якої техніки повинні передбачатися і здійснюватися заходи щодо збереження ареалів розселення бджіл.

Забороняється проводити оранку та будь-яким іншим чином руйнувати медоносні угіддя, застосовувати засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива, інші препарати та здійснювати будь-які роботи, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору.

Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов’язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь.

Стаття 31. Охорона бджіл у разі застосування в сільському і лісовому господарстві засобів захисту рослин

Застосування засобів захисту рослин у сільському та лісовому господарстві дозволяється згідно з їх переліком, затвердженим у встановленому порядку центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, з додержанням вимог цього Закону.

Стаття 32. Охорона бджіл під час проведення лісогосподарських робіт

З метою охорони бджіл під час проведення лісогосподарських робіт забороняється вирубування липи, клена, верби, акації, каштанів та інших медоносів і пилконосів у радіусі трьох кілометрів від місць розташування стаціонарних пасік і населених пунктів — ареалів природного розселення бджіл, крім випадків поліпшення санітарного стану лісів та умов їх відновлення.

Стаття 33. Охорона бджіл у природних умовах життєдіяльності

З метою охорони бджіл у природних умовах життєдіяльності не допускається розорення бджолиних сімей, які оселилися в дуплах дерев, щілинах і штучних спорудах. Якщо бджолині сім’ї заважають життєдіяльності людини, їх, по можливості, переселяють.

Стаття 34. Ветеринарно-санітарне обслуговування бджільництва

Ветеринарно-санітарне обслуговування бджільництва здійснюється спеціалістами ветеринарної медицини або під їх контролем власниками пасік чи пасічниками.

Стаття 35. Охорона бджіл на державному кордоні України

Охорона бджіл на державному кордоні України здійснюється відповідно до міжнародних договорів та законодавства України.

Стаття 36. Охорона генотипів бджіл

Робота щодо збереження, репродукції та поліпшення аборигенних (місцевих) бджіл проводиться відповідно до законодавства України.

Збереження, репродукція та поліпшення аборигенних (місцевих) бджіл в ареалах їх природного розселення здійснюються на основі принципу збереження та поліпшення цих порід, який склався в тих чи інших природно-кліматичних умовах.

З метою охорони генотипів бджіл створюються племінні бджолорозплідники та племінні пасіки, які займаються репродукцією бджіл з наступним їх розселенням у відповідних ареалах.

Навколо племінних бджолорозплідників і племінних пасік установлюються зони радіусом 15 — 20 кілометрів, на території яких дозволяється розводити бджіл лише місцевої селекції.

Стаття 37. Інформування про небезпечні, стихійні гідрометеорологічні явища та небезпечні роботи

Інформування про небезпечні, стихійні гідрометеорологічні явища та їх прогноз, а також про стан навколишнього природного середовища здійснює гідрометеорологічна служба в порядку, визначеному законодавством.

Фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

Стаття 38. Відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва

Порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у:

неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин;

порушенні технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, що призвело до погіршення умов у ареалах розселення бджіл;

реалізації продуктів бджільництва та їх сумішей, що не пройшли ветеринарно-санітарної експертизи;

ухиленні від обов’язкової ветеринарно-санітарної експертизи продуктів бджільництва та їх сумішей;

порушенні правил ввезення на територію України та вивезення за її межі бджіл та продуктів бджільництва;

реалізації на території України не зареєстрованих в Україні засобів захисту бджіл.

Законами України може бути встановлено відповідальність також за інші види порушень у галузі бджільництва.

Стаття 39. Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про бджільництво

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Стаття 40. Розгляд спорів у галузі бджільництва

Спори, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку.

Стаття 41. Міжнародне співробітництво в галузі бджільництва

Україна бере участь у міжнародному співробітництві в галузі бджільництва на основі багатосторонніх і двосторонніх угод.

Участь України у міжнародному співробітництві в галузі бджільництва здійснюється в порядку, встановленому законодавством України, шляхом:

проведення спільних наукових досліджень;

розроблення та реалізації міжнародних програм;

здійснення взаємного обміну інформацією та вивчення міжнародного досвіду;

участі у міжнародних конгресах, конференціях, симпозіумах, виставках, ярмарках та в їх проведенні;

набуття членства в міжнародних організаціях пасічників;

підтримання міжнародних професійних і виробничих контактів.

Стаття 42. Міжнародні договори

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Розділ IX
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. До приведення інших законів у відповідність із цим Законом вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

4. Внести зміни до таких законів України:

1) частину другу статті 89 Лісового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 17, ст. 99) після слів «спеціальне використання лісових ресурсів» доповнити словами «крім розміщення пасік»;

2) підпункт 2 пункту 4 розділу ІХ втратив чинність

(у зв’язку з втратою чинності Законом України від 23.03.96 р. N 98/96-ВР згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. N 2755-VI)

Закон України «Про бджільництво»

Закон України «Про бджільництво». Закон Украины «О пчеловодстве»

Правила ввезення в Україну та вивезення за її межі бджіл і продуктів бджільництва.

Цей Закон регулює відносини щодо розведення, використання та охорони бджіл, виробництва, заготівлі та переробки продуктів бджільництва, ефективного використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення, інших видів запилювальної флори, створення умов для підвищення продуктивності бджіл і сільськогосподарських культур, забезпечення гарантій дотримання прав та захисту інтересів фізичних і юридичних осіб, які займаються бджільництвом.

  1. Розділ I. Загальні положення
  2. Розділ II. Державне управління та регулювання в галузі бджільництва
  3. Розділ III. Зайняття бдіжльництвом
  4. Розділ IV. Продукти бджільництва та їх використання
  5. Розділ V. Професійна діяльність та фінансування заходів у галузі бджільництва
  6. Розділ VI. Охорона бджіл
  7. Розділ VII. Відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва
  8. Розділ VIII. Міжнародне співробітництво в галузі бджільництва
  9. Розділ IX. Прикінцеві положення

Розділ I. Загальні положення

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

  • бджільництво – галузь сільськогосподарського виробництва, основою функціонування якої є розведення, утримання та використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення і підвищення їх урожайності, виробництво харчових продуктів і сировини для промисловості;
  • пасічник – фізична особа, яка займається утриманням та розведенням бджіл, виробництвом і первинною переробкою продуктів бджільництва;
  • робоча бджола – самка з недорозвиненими статевими органами, яка запилює рослини, збирає нектар, пилок і виробляє продукти бджільництва;
  • бджолина матка – самка, яка забезпечує відтворення бджолиної сім’ї;
  • трутень – самець бджолиної матки;
  • бджолина сім’я – цілісна біологічна одиниця, яка складається з однієї бджолиної матки, 15 – 60 тисяч у середньому робочих бджіл та приблизно двох тисяч трутнів;
  • порода бджіл – цілісна група бджолиних сімей спільного походження зі сталими характерними біологічними ознаками, яка склалася у процесі природного та штучного добору, поширена на території з певними кліматичними та медозбірними умовами;
  • аборигенні (місцеві) бджоли – породи і популяції бджіл, які з давніх часів населяють певну територію і виникли тут у процесі еволюції;
  • племінна бджолина сім’я – високопродуктивна сім’я чистопорідних бджіл, яка стійко передає потомству свої породні ознаки;
  • племінна пасіка – пасіка, призначена для розмноження, поліпшення та виведення бджіл певної породи, збереження існуючого генофонду бджіл;
  • племінний бджолорозплідник – племінне бджільницьке підприємство, спеціалізоване на виведенні бджолиних маток і формуванні бджолиних сімей на продаж;
  • товарна пасіка – пасіка, призначена для одержання продуктів бджільництва;
  • перевезення (кочівля) пасік – вивезення пасік на медозбір і запилення ентомофільних рослин;
    паспорт пасіки – документ про ветеринарно-санітарний стан бджолиних сімей, виданий власнику пасіки відповідним органом державної ветеринарної медицини;
  • племінне свідоцтво (сертифікат) – документ встановленої форми, який підтверджує якість племінних бджіл;
  • стільники – бджолині будівлі з воскових комірок, призначені для вирощування потомства, розміщення кормових запасів і бджіл;
  • бджолиний віск – органічна сполука, яка виділяється восковими залозами бджіл і використовується для будівництва стільників, запечатування комірок з медом і розплодом;
  • вощина – штучно виготовлені тонкі воскові листки відповідного розміру з відтисненими на них основами комірок;
  • продукти бджільництва – продукти, одержані завдяки збиральним і фізіологічним властивостям бджіл (мед, віск, бджолине обніжжя, перга, прополіс, маточне молочко, бджолина отрута, трутневий гомогенат), а також самі бджоли;
  • ентомофільні рослини сільськогосподарського призначення – рослини, які запилюються комахами;
    апітерапія – лікування та профілактика захворювань за допомогою продуктів бджільництва;
  • засоби захисту бджіл – імунобіологічні, біологічні, рослинні, хімічні, хіміко-фармацевтичні та інші ветеринарні препарати, що використовуються у бджільництві.

Законодавство України про бджільництво базується на Конституції України та складається з цього Закону, законів України “Про захист рослин”, “Про ветеринарну медицину”, “Про племінну справу у тваринництві”, “Про тваринний світ”, “Про рослинний світ” та інших нормативно-правових актів.

Стаття 3. Об’єкти бджільництва

Об’єктами бджільництва є робочі бджоли, бджолині матки, трутні, бджолині сім’ї, яких розводять на племінних і товарних пасіках.

Стаття 4. Суб’єкти бджільництва

Суб’єктами бджільництва незалежно від форм власності є:

  • племінні та товарні пасіки, племінні бджолорозплідники;
  • підприємства з виготовлення обладнання та пасічного інвентаря;
  • підприємства, установи та організації із заготівлі, переробки, реалізації продуктів бджільництва та препаратів із них;
  • лабораторії сертифікації продуктів бджільництва;
  • наукові установи, заклади освіти, дослідні господарства, які займаються бджільництвом.

До суб’єктів бджільництва також належать спілки, асоціації та інші об’єднання, діяльність яких пов’язана з питаннями бджільництва.

Суб’єкти бджільництва, зайняті виробництвом і переробкою продуктів бджільництва, є виробниками сільськогосподарської продукції.

З метою задоволення спільних інтересів у питаннях розвитку бджільництва громадяни можуть добровільно об’єднуватися у громадські організації пасічників.

Розділ II. Державне управління та регулювання в галузі бджільництва

Державне управління в галузі бджільництва здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики та його органи на місцях, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації.

Державне регулювання в галузі бджільництва здійснюється шляхом:

  • визначення загальних засад проведення єдиної науково-технічної політики;
  • встановлення відповідних стандартів, норм і правил;
  • удосконалення державного управління в галузі бджільництва;
  • організації та забезпечення проведення заходів з діагностики, профілактики і боротьби з хворобами та потравами бджіл;
  • розроблення та затвердження технологічних вимог до проведення селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва, проведення атестації пасік і видачі племінних свідоцтв (сертифікатів);
  • організації та забезпечення контролю за якістю продуктів бджільництва;
  • контролю за експортом та імпортом продуктів бджільництва;
  • координації підготовки та перепідготовки спеціалістів із бджільництва;
  • координації селекційно-племінної роботи, сприяння розвитку бджільництва;
  • здійснення контролю за ефективністю запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Державна підтримка зайняття бджільництвом здійснюється шляхом:

  • створення умов і сприяння розвитку бджільництва на Україні;
  • проведення наукових досліджень і вжиття заходів щодо охорони та збереження генотипів бджіл;
  • відшкодування витрат на ветеринарно-санітарне забезпечення бджільництва;
  • надання пільг при оподаткуванні відповідно до чинного законодавства;
  • надання кредитів та залучення інвестицій на пільгових умовах;
  • надання цільових субсидій та інших видів фінансової підтримки;
  • підготовки спеціалістів із бджільництва;
  • вжиття інших заходів економічного стимулювання.

З метою збереження, відтворення та розповсюдження українських степових, карпатських і поліських генотипів бджіл в ареалах їх природного розселення створюються племінні бджолорозплідники та племінні пасіки, які займаються селекцією і репродукцією бджіл та їх реалізацією.

Племінна база і система селекційно-племінної роботи створюються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та Українською академією аграрних наук, діяльність яких у цій галузі провадиться відповідно до Закону України “Про племінну справу у тваринництві”.

Держава гарантує додержання прав і законних інтересів пасічників у галузі бджільництва.

Пасічники, здійснюючи господарську діяльність у галузі бджільництва, мають право приймати з власної ініціативи будь-які рішення, що не суперечать законодавству України.

Пасічники мають право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Розділ III. Зайняття бдіжльництвом

Право на утримання бджіл і зайняття бджільництвом мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають необхідні навики або спеціальну підготовку, а також юридичні особи.

Зайняття бджільництвом здійснюється без окремого дозволу органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Фізична або юридична особа з метою зайняття бджільництвом формує пасіку з бджолиних сімей, яка може мати підсобне приміщення, інвентар і обладнання та розміщується на відповідній земельній ділянці.

Кількість бджолиних сімей, що може утримуватися юридичними та фізичними особами, не обмежується.

На пасіках утримуються бджоли лише районованих у тій чи іншій місцевості порід згідно з планом їх породного районування в Україні, затвердженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Стаття 13. Видача ветеринарно-санітарних паспортів, племінних свідоцтв (сертифікатів) і реєстрація пасік.

З метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт. Форма паспорта і порядок його видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Племінні бджолорозплідники і племінні пасіки проходять атестацію та одержують племінні свідоцтва (сертифікати) відповідно до Закону України “Про племінну справу у тваринництві”.

Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Земельні ділянки надаються пасічникам для зайняття бджільництвом у порядку, встановленому Земельним кодексом України та Законом України “Про оренду землі”.

Фізичні та юридичні особи розміщують пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування, відповідно до ветеринарно-санітарних правил.

Розміщення пасік на земельних ділянках інших власників або користувачів здійснюється за їх згодою.

Розміщення пасік на землях лісового фонду здійснюється безоплатно з урахуванням вимог Лісового кодексу України.

Перевезення (кочівля) пасік до медоносних угідь здійснюється відповідно до ветеринарно-санітарних правил за погодженням з власниками або користувачами земельних ділянок.

Органи Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України сприяють безперешкодному перевезенню (кочівлі) пасік. У разі необхідності вони організовують їх супровід до пунктів призначення.

Облік бджолиних сімей та їх продуктивності ведеться за результатами осінніх і весняних перевірок у встановленому порядку.

Розділ IV. Продукти бджільництва та їх використання

Заготівля та реалізація продуктів бджільництва здійснюються фізичними та юридичними особами відповідно до чинного законодавства.

Вироблені або заготовлені продукти бджільництва з метою їх реалізації підлягають ветеринарно-санітарній експертизі, що здійснюється в порядку, встановленому законодавством.

Виробництво вощини з метою її реалізації здійснюється фізичними та юридичними особами в установленому порядку.

З метою профілактики та лікування захворювань людей і тварин застосовуються лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти), виготовлені з продуктів бджільництва.

Доклінічне вивчення таких лікарських засобів, їх клінічне випробування та застосування здійснюються відповідно до законодавства України.

Бджоли використовуються для запилення ентомофільних дикорослих рослин, запилення і підвищення врожайності ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення та виробництва продуктів бджільництва.

Фізичні та юридичні особи, які вирощують ентомофільні рослини сільськогосподарського призначення, для підвищення урожайності цих рослин можуть використовувати пасіки на договірних засадах.

Ввезення в Україну та вивезення за її межі бджіл і продуктів бджільництва здійснюються за правилами, що встановлюються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Продукти бджільництва, які вивозяться за межі України, підлягають сертифікації відповідно до законодавства.

Нерайоновані породи бджіл ввозяться в Україну лише в наукових цілях з дозволу центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики за погодженням з Українською академією аграрних наук.

Розділ V. Професійна діяльність та фінансування заходів у галузі бджільництва

Стаття 24. Професійна діяльність у галузі бджільництва

Професійною діяльністю в галузі бджільництва можуть займатися громадяни, які мають освіту відповідного рівня та професійного спрямування.

Підготовка спеціалістів із бджільництва здійснюється у професійно-технічних і вищих сільськогосподарських закладах освіти.

Післядипломне навчання спеціалістів із бджільництва проводиться на факультетах, курсах підвищення кваліфікації у вищих закладах освіти та на спеціалізованих курсах.

Підвищенням кваліфікації пасічників можуть також займатися громадські організації відповідно до їх статутів.

Підготовка та перепідготовка, підвищення кваліфікації спеціалістів із бджільництва підприємств, установ та організацій з приватною формою власності, у тому числі фермерських господарств, здійснюються за рахунок власних коштів, а спеціалістів органів виконавчої влади у галузі бджільництва – за рахунок коштів Державного бюджету України.

Спеціалісти органів виконавчої влади у галузі бджільництва підлягають атестації у встановленому законодавством порядку. За результатами атестації визначаються відповідність працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, категорія, а також встановлюється посадовий оклад згідно із законодавством України.

Наукове забезпечення в галузі бджільництва здійснюється Українською академією аграрних наук через мережу її науково-дослідних установ відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”.

Фінансування заходів у галузі бджільництва здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших не заборонених законами України джерел.

Фінансування загальнодержавних і регіональних цільових програм у галузі бджільництва здійснюється відповідно в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України та місцевих бюджетах на проведення селекційно-племінної роботи у тваринництві.

Розділ VI. Охорона бджіл

Охорона бджіл забезпечується шляхом:

  • вжиття заходів щодо запобігання розоренню та навмисному знищенню бджолиних сімей;
  • надання ветеринарно-санітарної допомоги з метою профілактики та лікування захворювань бджіл;
    сприяння безперешкодному перевезенню (кочівлі) пасік;
  • організації наукових досліджень, спрямованих на охорону бджіл;
  • проведення через засоби масової інформації пропаганди зайняття бджільництвом та необхідності охорони бджіл, реклами продуктів бджільництва;
  • забезпечення оптимальної кількості бджолиних сімей в ареалах їх розселення;
  • сприяння діяльності, спрямованій на збереження бджіл;
  • організації державної підтримки бджільництва.

Стаття 28. Обов’язки власників і користувачів природних ресурсів щодо охорони бджіл

На власників і користувачів природних ресурсів щодо охорони бджіл покладаються обов’язки, передбачені законом.

З метою запобігання захворюванню бджіл та додержання ветеринарно-санітарних норм і правил у галузі бджільництва здійснюється державний ветеринарний контроль у порядку, визначеному Законом України “Про ветеринарну медицину”.

Юридичні та фізичні особи, які провадять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов’язані забезпечити їх охорону.

У процесі сільськогосподарської діяльності, лісових користувань, проведення геологорозвідувальних робіт, видобування корисних копалин, визначення місць випасання і прогону сільськогосподарських тварин, розроблення туристських маршрутів та організації місць відпочинку населення, проведення військових навчань і маневрів, навчань з цивільної оборони населення, випробовувань будь-якої техніки повинні передбачатися і здійснюватися заходи щодо збереження ареалів розселення бджіл.

Забороняється проводити оранку та будь-яким іншим чином руйнувати медоносні угіддя, застосовувати засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива, інші препарати та здійснювати будь-які роботи, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору.

Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов’язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь.

Застосування засобів захисту рослин у сільському та лісовому господарстві дозволяється згідно з їх переліком, затвердженим у встановленому порядку центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики, з додержанням вимог цього Закону.

З метою охорони бджіл під час проведення лісогосподарських робіт забороняється вирубування липи, клена, верби, акації, каштанів та інших медоносів і пилконосів у радіусі трьох кілометрів від місць розташування стаціонарних пасік і населених пунктів – ареалів природного розселення бджіл, крім випадків поліпшення санітарного стану лісів та умов їх відновлення.

З метою охорони бджіл у природних умовах життєдіяльності не допускається розорення бджолиних сімей, які оселилися в дуплах дерев, щілинах і штучних спорудах. Якщо бджолині сім’ї заважають життєдіяльності людини, їх, по можливості, переселяють.

Ветеринарно-санітарне обслуговування бджільництва здійснюється спеціалістами ветеринарної медицини або під їх контролем власниками пасік чи пасічниками.

Охорона бджіл на державному кордоні України здійснюється відповідно до міжнародних договорів та законодавства України.

Робота щодо збереження, репродукції та поліпшення аборигенних (місцевих) бджіл проводиться відповідно до законодавства України.

Збереження, репродукція та поліпшення аборигенних (місцевих) бджіл в ареалах їх природного розселення здійснюються на основі принципу збереження та поліпшення цих порід, який склався в тих чи інших природно-кліматичних умовах.

З метою охорони генотипів бджіл створюються племінні бджолорозплідники та племінні пасіки, які займаються репродукцією бджіл з наступним їх розселенням у відповідних ареалах.

Навколо племінних бджолорозплідників і племінних пасік установлюються зони радіусом 15 – 20 кілометрів, на території яких дозволяється розводити бджіл лише місцевої селекції.

Інформування про небезпечні, стихійні гідрометеорологічні явища та їх прогноз, а також про стан навколишнього природного середовища здійснює гідрометеорологічна служба в порядку, визначеному законодавством.

Фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ.

При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

Розділ VII. Відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва

Порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у:

  • неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин;
  • порушенні технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, що призвело до погіршення умов у ареалах розселення бджіл;
  • реалізації продуктів бджільництва та їх сумішей, що не пройшли ветеринарно-санітарної експертизи;
  • ухиленні від обов’язкової ветеринарно-санітарної експертизи продуктів бджільництва та їх сумішей;
  • порушенні правил ввезення на територію України та вивезення за її межі бджіл та продуктів бджільництва;
  • реалізації на території України не зареєстрованих в Україні засобів захисту бджіл.

Законами України може бути встановлено відповідальність також за інші види порушень у галузі бджільництва.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Спори, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку.

Розділ IX. Прикінцеві положення

  1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
  2. До приведення інших законів у відповідність із цим Законом вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
  3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
    подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;
  4. Привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
  5. Забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

4. Внести зміни до таких законів України:

  1. частину другу статті 89 Лісового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 17, ст. 99) після слів “спеціальне використання лісових ресурсів” доповнити словами “крім розміщення пасік”;
  2. частину шосту статті 3 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 20, ст. 82; 1999 р., № 38, ст. 345) після абзацу тринадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:
  • “мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл”.

У зв’язку з цим абзаци чотирнадцятий – двадцять шостий вважати відповідно абзацами п’ятнадцятим – двадцять сьомим.

Президент України Л. КУЧМА. м. Київ.

22 лютого 2000 року № 1492-III

Пасечник, Леонид Иванович

В Википедии есть статьи о других людях с фамилией Пасечник.

Леонид Иванович Пасечник
укр. Леонід Іванович Пасічник

2019
Глава Луганской Народной Республики
с 21 ноября 2018
(и. о. 24 ноября 2017 — 21 ноября 2018)
Глава правительстваСергей Козлов
ПредшественникИгорь Плотницкий
Министр государственной безопасности ЛНР
9 октября 2014 — 24 ноября 2017
Глава правительства Геннадий Цыпкалов
Сергей Козлов
Предшественникдолжность учреждена
ПреемникАнтонов Анатолий Андреевич
Начальник Стахановского межрайонного отдела СБУ
2010 — 2014
Глава правительстваНиколай Азаров
ПрезидентВиктор Янукович
Рождение 15 марта 1970 (49 лет)

  • Ворошиловград, Украинская ССР, СССР
Образование Донецкое высшее военно-политическое училище инженерных войск и войск связи
Награды

Военная служба
Принадлежность Украина Украина→ЛНР ЛНР
Род войск Министерство государственной безопасности ЛНР
Званиегенерал-майор ЛНР
Сражения Вооружённый конфликт на востоке Украины
Леонид Иванович Пасечник на Викискладе

Леони́д Ива́нович Па́сечник (укр. Леонід Іванович Пасічник; род. 15 марта 1970 года, Ворошиловград, УССР, СССР) — государственный и военный деятель непризнанной Луганской Народной Республики. Глава Луганской Народной Республики с 21 ноября 2018 года. Генерал-майор МГБ ЛНР. Министр государственной безопасности ЛНР (2014—2017).

Биография

Родился 15 марта 1970 года. Отец ― Иван Сергеевич Пасечник, сотрудник милиции, 26 лет проработал в органах ОБХСС СССР.

В 1975 году его семья переехала жить в Магадан. Говоря в одном из своих интервью о жизни на севере России, Леонид Пасечник приводит следующий примечательный эпизод: «Когда я был мальчишкой, наша семья жила на севере — в Магадане, там отец обслуживал золотые прииски. Не единожды отцу приходилось раскрывать кражи золота. Задерживал и 20, и 25, и 30 килограммов краденого драгметалла. Однажды в начале 80-х годов он задержал преступников, похитивших 60 кг золота и готовившихся переправить его на „материк“. Те предложили ему взятку — 200 тыс. советских рублей. Отец отказался. Уверен, что и мысли у него не было взять эти деньги. Мне он часто повторял „Живи честно, по уставу — завоюешь честь и славу“. Так он жил и сам. Имел много наград, причём не только ведомственных, но и государственных».

Окончил Донецкое высшее военно-политическое училище инженерных войск и войск связи.

С 1993 года был сотрудником Службы безопасности Украины, имел звание подполковника.

Занимал должность начальника подразделения по борьбе с контрабандой главного отдела «К» Управления СБУ в Луганской области. Стал известен задержанием 15 августа 2006 года крупной партии контрабанды на КПП «Изварино» (1 940 000 долларов США и 7 243 000 российских рублей), причём, согласно некоторым утверждениям, принципиально отказался от предлагаемой ему взятки.

В 2010—2014 годах — начальник Стахановского межрайонного отдела СБУ Украины. Однако он «не вписался» в систему и в декабре 2013 года, прослужив 25 лет, как раз после начала прозападных акций протеста в Киеве уволился из СБУ по выслуге лет в звании полковника. Как поведал Леонид Иванович в интервью журналисту Anna News в январе 2016 года: «Не я ушел. Меня ушли. Система меня била-ломала, очень сильно причём. … Когда был молодым, я это не сильно понимал. Но когда надел уже полковничьи погоны, я понял, что надо выбирать какую-то из сторон … Мне сказали: либо идёшь в какую-то из команд… Все команды были негативной направленности — ориентированы на зарабатывание денег. Я сказал: я никуда не пойду, у меня есть своя голова на плечах».

С началом вооружённого конфликта на Юго-Востоке Украины перешёл на сторону повстанцев. 9 октября 2014 года был назначен министром государственной безопасности Луганской Народной Республики.

В 2015 году между Леонидом Пасечником и Игорем Плотницким началось противостояние. В октябре 2015 года Плотницкий временно отстранил Пасечника от исполнения обязанностей из-за инициированного им расследования о махинациях в отношении министра топлива, энергетики и угольной промышленности Дмитрия Лямина. Потом оба были восстановлены в своих должностях. В марте 2016 года украинские СМИ сообщали, что между Пасечником и Плотницким назрел серьёзный конфликт, связанный с поставками в республику топлива. В августе 2016 года Плотницкий обвинил республиканские спецслужбы в бездействии после покушения на него, когда он был тяжело ранен в результате подрыва его автомобиля.

24 ноября 2017 года был назначен Игорем Плотницким на должность исполняющего обязанности главы Луганской Народной Республики после ухода последнего в отставку, произошедшего в результате политического кризиса в республике. Сразу после своего представления к должности заявил о приверженности соглашениям, достигнутым в ходе переговоров в Минске.

25 ноября 2017 года единогласно утверждён в должности исполняющего обязанности главы Народным Советом ЛНР.

5 декабря 2017 года на здании Правительства ЛНР в Луганске Пасечник открыл мемориальную доску Геннадию Цыпкалову. На церемонии присутствовал Алексей Карякин, который ранее был объявлен в розыск Генеральной прокуратурой ЛНР, но вернулся в непризнанную республику после отставки Плотницкого.

18 февраля 2018 года в Луганске делегаты третьего общереспубликанского съезда общественного движения (ОД) «Мир Луганщине» избрали и. о. главы ЛНР Леонида Пасечника председателем движения. Делегаты съезда единогласно проголосовали о досрочном прекращении полномочий экс-главы ЛНР и председателя движения Игоря Плотницкого в связи с переходом на новую работу, а также единогласно проголосовали за избрание Пасечника лидером движения.

В этот же день Леонид Пасечник заявил о намерении принять участие в выборах на пост главы Республики осенью 2018 года. «Я относительно недавно приступил к исполнению обязанностей главы и на мне уже сейчас лежит большая ответственность. Но впереди предстоит много работы, которая требует немало сил и времени, а я не из тех, кто бросает дела и останавливается на полпути. Поэтому я с ответственностью заявляю, что намерен принять участие в осенних выборах в качестве кандидата на пост главы Луганской Народной Республики, чтобы в полной мере выполнить поставленные перед нами задачи», ― заявил он.

> Награды

  • Медаль «За военную службу Украине» (2007).
  • Орден Дружбы (Республика Южная Осетия, 2018)

Примечания

Пасечник, Леонид Иванович на Викискладе

Пасечник, Леонид Иванович в Викиновостях

  1. Депутат Госдумы прокомментировал приход Пасечника на пост и.о. главы ЛНР, РИА Новости (24 ноября 2017). Дата обращения 25 ноября 2017.
  2. 1 2 3 dnr24.su. Кто такой Пасечник и какой конфликт был у него с Плотницким (рус.), ДНР24 — Новости ДНР, Донецкая Народная Республика. Дата обращения 26 ноября 2017.
  3. 1 2 Леонид Пасечник (рус.). Дата обращения 23 февраля 2018.
  4. 1 2 3 ЛЕОНИД ИВАНОВИЧ ПАСЕЧНИК, министр государственной безопасности ЛНР (рус.), ЛуганскийСайт (1464307200). Дата обращения 23 февраля 2018.
  5. Министерство государственной безопасности ЛНР — СТОПТЕРРОР. stopterror.in.ua. Дата обращения 24 ноября 2017.
  6. XXI век от 29 ноября 2017
  7. Депутат Госдумы прокомментировал приход Пасечника на пост и.о. главы ЛНР. nk.org.ua. Дата обращения 24 ноября 2017.
  8. Назначен новый исполняющий обязанности главы ЛНР. Новороссия. Дата обращения 24 ноября 2017.
  9. Народный Совет утвердил исполняющим обязанности главы ЛНР Леонида Пасечника. Луганскинформцентр. Дата обращения 25 ноября 2017.
  10. Луганский Информационный Центр — Руководители ЛНР открыли мемориальную доску первому председателю Совмина Геннадию Цыпкалову (ФОТО). lug-info.com. Дата обращения 23 февраля 2018.
  11. ЛуганскИнформЦентр. Один из задержанных по делу о попытке переворота совершил самоубийство — Генпрокуратура ЛНР, ЛуганскИнформЦентр (24/09/2016).
  12. Луганский Информационный Центр — Делегаты съезда «Мира Луганщине» единогласно избрали Пасечника председателем движения. lug-info.com. Дата обращения 23 февраля 2018.
  13. Луганский Информационный Центр — Пасечник заявил о намерении принять участие в выборах главы ЛНР осенью 2018 года. lug-info.com. Дата обращения 23 февраля 2018.
  14. Президент Южной Осетии наградил главу ЛНР Леонида Пасечника орденом Дружбы (рус.), Новости Крыма и Новороссии от Новоросс.info. Дата обращения 28 августа 2018.

Закон Украины о пчеловодстве

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *